Дистанційне управління нерухомістю

Перелічуємо, що представник може робити без попереднього узгодження — приймати комунальні платежі, оплачувати податок на нерухомість, організовувати ремонт, працювати з орендарями — і окремо фіксуємо, що лишається за власником: продаж, іпотеку, дарування та операції зі значними сумами.

Довіреність уповноважує представника діяти від імені власника в межах перелічених дій. Договір управління майном (глава 70 Цивільного кодексу України, ст. 1029–1045) створює керуючого, який діє від власного імені в інтересах власника; для нерухомого майна ст. 1031 вимагає нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації, перш ніж він набуде чинності.

Довіреність можна нотаріально засвідчити в Канаді й апостилювати для використання в Україні, або підписати безпосередньо в українському консульстві — тоді додатковий апостиль і переклад не потрібні. За статтею 245 Цивільного кодексу форма довіреності має відповідати формі, яку закон вимагає для самого правочину: повноваження розпоряджатися нерухомістю мають бути оформлені так само формально, як і сам правочин з відчуження. Кожна нотаріально посвідчена довіреність, включно з консульською, підлягає внесенню до Єдиного реєстру довіреностей, перш ніж український нотаріус чи реєстр на неї покладеться.

Матеріальні платежі, договори на ремонт та угоди з орендарями фіксуються в записах, і визначається момент, коли представник звітує або власник повертається до прямого управління. Перед тим як покладатися на вже видану довіреність для дії з відчуження, варто перевірити її чинність за поточною воєнною нотаріальною практикою: нотаріус, що посвідчує відчуження нерухомості, іпотеку чи довірчу власність на підставі довіреності, наразі вимагає свіжого письмового підтвердження від довірителя про те, що довіреність лишається чинною — засвідченого не раніше ніж за 7 календарних днів до правочину, якщо підпис засвідчують в Україні, або не раніше ніж за місяць, якщо засвідчення відбувається в українському консульстві за кордоном чи за іноземним правом.